Щирість і сміливість завжди знаходять відгук, – як молодіжні делегати України до ООН посилюють український голос у світі

Марія Коцюрба та Юрій Ломіковський – молодіжні делегати України до ООН 2024/2025. Їхній мандат розпочався влітку минулого року, і впродовж дванадцяти місяців відтоді делегати були залучені до численних подій національного та міжнародного масштабу. Цей матеріал – ретроспектива діяльності Юрія та Марії, яка підкреслює найяскравіші досягнення делегатів за рік.

Які це думки й відчуття – зрозуміти, що тебе оголошено новим делегатом?

Маючи річний цикл, програма «Молодіжний делегат України до ООН» відкриває прийом анкет традиційно навесні. Відбір налічує три етапи – номінанти повинні заповнити аплікаційну форму, зазначивши про свій досвід у молодіжній дипломатії, виконати практичне завдання та пройти інтерв’ю з комісією. До останнього етапу потрапляє лише 10 фіналістів програми, з числа яких конкурсна комісія обирає двох нових делегатів.

«Першими були не думки, а емоції — відчуття переповненості, але й водночас відчуття певної тривоги. З’явилось усвідомлення великої відповідальності: я стаю одним із тих, хто представлятиме голос української молоді на найвищому міжнародному рівні», – пригадує Юрко.

Марія ж ділиться, чи було в неї відчуття певної «місії», яку має виконати під час свого мандату: «Для мене бути делегаткою – це не просто почесний статус чи роль, а щоденна місія: бути голосом української молоді – від неформальних діалогів з колегами з інших країн у соцмережах до виступів на Генеральній Асамблеї ООН. Це відчуття залишається зі мною й надалі, і я переконана, що воно буде вести мене і в усіх моїх майбутніх ролях та ініціативах».

Ключові події за участі молодіжних делегатів: спогади, досвід, уроки

Традиційно річний мандат делегата передбачає участь у трьох ключових молодіжних подіях міжнародного рівня – Генеральній асамблеї ООН, у межах якої делегати виголошують промови на Третьому комітеті; молодіжному форумі ЮНЕСКО, що відбувається в Парижі раз на два роки; молодіжному форумі ЕКОСОР у Нью-Йорку. Кожна з подій є важливою платформою об’єднання молоді з усього світу задля формування спільної візії демократичного розвитку  та впровадження позитивних змін.

У межах свого мандату Юрій Ломіковський та Марія Коцюрба взяли участь у 79 Генасамблеї ООН у вересні-жовтні 2024 та молодіжному форумі ЕКОСОР у березні 2025.

Марія пригадує, що найбільш хвилюючим і водночас пам’ятним досвідом став виступ на Третьому комітеті Генасамблеї ООН. У залі, коли кожен бореться за увагу, потрібно в обмежений час донести важливі меседжі. Проте саме в такі моменти виникає не конкуренція, а взаємопідтримка між делегатами з різних країн. 

«Ми підбадьорювали одне одного, вітали з вдалими промовами, обговорювали тексти, а також записували та поширювали виступи один одного в соцмережах. Молодіжні делегати деяких інших країн частину своїх промов також присвячували Україні, це було надзвичайно приємно. Після нашої з Юрієм промови багато колег підходили, щоб висловити підтримку», – ділиться Марія.

Юрко розповідає, що кожне нове спілкування з колегами було цінним досвідом, щоб поглянути на Україну з перспективи світового сприйняття. Важливим став спогад про розмову з молодіжними представниками країн Африки: «Вони ще зовсім нещодавно, як і ми, пройшли через боротьбу з неоколоніалізмом і імперським тиском, і ділилися своїм досвідом втілення молодіжних проєктів».  

Делегат додає: «Кожна така взаємодія — як елемент мозаїки, що поступово вибудовувала моє розуміння того, що таке молодіжне лідерство у глобальному світі, яку воно несе відповідальність і як допомогти молоді стати рушієм змін». 

Виклики й точки зростання під час мандату

Делегати відзначають, що за цей рік відбулося чимало трансформацій у їх професійному зростанні. Мандат передбачав не лише зовнішні комунікації, як-от одноосібні виступи, участі в панельних дискусіях, модерація заходів, а й значну внутрішню роботу.

«За лаштунками делегатства було багато “невидимої” комунікаційної роботи. Це десятки повідомлень у WhatsApp, сотні електронних листів — до конгресменів, дипломатів, представників ООН, українських клубів в американських університетах і просто небайдужих до України людей. Ми писали, щоб домовитись про зустрічі, ініціювати спільні події, обговорити, як краще розповідати світові про Україну», – ділиться Юрій. Попри те, що це значні зусилля, більшість листів отримали відгук, що надзвичайно надихало й підтримувало делегатів.

Марія ділиться, що усвідомлення внутрішніх змін прийшло поступово: «Наш графік був дуже насиченим: потрібно було виступати на різних заходах, писати промови на різні теми, готувати заходи, планувати спільні ініціативи з іншими молодіжними делегатами та багато іншого. На початку така інтенсивність у поєднанні з рівнем відповідальності часом викликала у мене хвилювання, невпевненість, іноді навіть тривогу. Але з часом я звикла до цього шаленого ритму – навчилася швидко приймати рішення, за потреби готуватися у дуже стислі терміни, адаптуватися до змін, бути ще більш гнучкою та працювати в умовах постійної невизначеності». 

«Зрозуміла, що невідоме більше мене не лякає, що я здатна впоратися з усім, почуваюся набагато впевненішою та стійкішою – це вже не та я, яка колись мріяла про мандат молодіжного делегата», – додає Марія.

Ставимо три крапки або послання до наступних делегатів

Цьогоріч триває одинадцяти набір на програму молодіжного делегата. З-поміж 78 аплікантів конкурсна комісія сформувала список 10 півфіналістів, які вже 4 червня пройдуть останній етап відбору – інтерв’ю.

Ми поки не знаємо імен тих, хто представлятиме українську молодь на світовій арені у 2025/2026 рр. Та Юрій і Марія підготували для них (і для всіх, хто залучений до процесів молодіжної дипломатії та міжнародних відносин) поради, засновані на власному досвіді.

Порада від Марії Коцюрби: «Найголовніше – розуміти, що ця програма – це те, що ви від неї візьмете і як використаєте цю можливість. Іноді ви не будете відчувати себе готовими, часом може бути складно, але це частина шляху і саме через такі моменти ви насправді зростаєте найбільше. Не бійтеся брати відповідальність та пробувати нове. Вірте в себе – ви здатні на більше, ніж думаєте».

Порада від Юрка Ломіковського: «Делегатство, як і дипломатія, — це про своєрідну незвіданість, яка лякає, але також створює величезне поле для можливостей. Тут немає чітких меж, що можна, а що ні. Тому моє побажання просте: бажайте великого і цільтесь у велике. Не бійтеся писати тим, кого вважаєте «недосяжними», не стримуйтесь у тому, що хочете сказати, якщо справді в це вірите. Щирість і сміливість завжди знаходять відгук. Мрійте буйно — і хай вдасться не усе, вдасться більше, ніж ви очікуватимете».

Слідкуйте за новинами про програму «Молодіжний делегат України до ООН» у соцмережах Instagram та Facebook.