Робота з принципами відповідальності людини, які Богдан Гаврилишин подав у своїй Декларації, є наскрізним орієнтиром у всіх активностях фонду. Це ціннісна концепція, яку ми продовжуємо формувати, досліджувати і поширювати, бо віримо, що вона є одним із чинників довгострокових позитивних змін.
Над питанням, чому відповідальність людини, є важливою передумовою розвитку демократичного суспільства, замислювалися давно. Точка роздумів Богдана Гаврилишина сягає 1948 року. Тоді на рівні Генасамблеї ООН прийняли Декларацію прав людини. Загальне пізнання світу, вивчення того, як функціонують політичні й економічні системи в тих чи тих країнах, спонукало Богдана Гаврилишина до думки, що хоч Декларація викликала великі сподівання і задала вектор до розвитку людства, уряди на той час виявилися не готові (з різних причин – післявоєнне виснаження, міжнародна економічна конкуренція) забезпечити рівні права усіх верств суспільства. Взяти на себе таку відповідальність виявилося набагато складніше, ніж оголосити про це.
У 1997 році Рада взаємодії (InterAction) (організація, куди входили ексдіячі державного рівня різних країн світу) напрацювала Загальну декларацію про відповідальність людини, у якій підкреслювала важливість відповідальності поряд з правами задля досягнення свободи, справедливості та миру. Автори визначили такі принципи відповідальності, як гідне ставлення до всіх людей, сприяння добру та уникнення зла, а також зміцнення солідарності між людьми. Хоча Рада сподівалася, що Декларацію буде ухвалено Генеральною Асамблеєю ООН, ініціатива не отримала широкої підтримки. У підсумковому звіті Керівної зустрічі з поширення Загальної декларації відповідальності людини зазначалося, що «потрібні роки, перш ніж моральний заклик цього документа буде сприйнятий широкими масами людей у всьому світі».
У спогадах Богдана Гаврилишина немає згадок про цей документ. Та з огляду на те, що він консультував найвище керівництво десятків країн світу, припускаємо, що із запропонованою Декларацією був ознайомлений.
За десяток років потому, у 2011, уже активно працюючи в Україні, Богдан Гаврилишин долучився до Ініціативної групи «Першого грудня», учасниками якої також були Любомир Гузар, Мирослав Попович, Євген Сверстюк та ін. У 2012 році група представила «Українську хартію вільної людини» – документ, який у 10 пунктах окреслив життєві орієнтири українського суспільства у побудові міцної, ефективної держави.
Ми закликаємо кожного з вас, дорогі співвітчизники, до найскладнішої у нашому житті роботи: не чекати «золотого віку», не падати духом під тягарем неправди, не ховатися від світу і свого життя, а постійно робити особисті зусилля, які, віримо, принесуть добро Україні і утвердять нашу Державу як вільну країну вільних людей.
Незадовго до Революції Гідності, Богдан Гаврилишин неодноразово скаже, що світ не є здоровий, а чинна система міжнародних відносин неефективна та не працює на користь загальнолюдського блага. Тоді ж він, працюючи на світовому рівні як член Наглядової ради Міжнародної академії мистецтва та науки, ініціює створення попереднього списку обов’язків людини. Цей список багато в чому буде продовженням усіх його попередніх міркувань, але найголовніше – базуватиметься на тих ціннісних орієнтирах, які почали формуватися тут, в Україні.
Цінності, які почали формуватися на Майдані – діяти з відчуття відповідальності, об’єднуватися для більшої ефективності, порятунку життя, – запустили процес трансформації українського суспільства, який триває й до сьогодні. Це “болюча трансформація нації, цінностей та поведінки”, – казав Богдан Гаврилишин і додавав, що це саме те, чим Україна має ділитися зі світом. Своїм унікальним досвідом.
Пропонована Декларація відповідальності людини опублікована 15 жовтня 2014 року на сайті Міжнародної академії мистецтва та науки і вміщує 15 пунктів, які пропонують поглянути на відповідальність як комплексну цінність, що впливає і на персональне, і на професійне життя людини, а також на її взаємини зі своєю спільнотою та її дії щодо своєї країни, світу. Це дороговкази до більш демократичного, інклюзивного та ефективного суспільства з погляду гуманістичних цінностей.
Спадщина Богдана Гаврилишина у вигляді Декларації відповідальності людини – ще одна естафета, передана одним поколінням в наступні покоління для того, щоб ми розуміли і були дуже чітко налаштовані на те, що доведеться крутити педалі, доведеться важко працювати, але в кінцевому підсумку ми зможемо і захистити себе, і збудувати ту країну, про яку мріємо,
Євген Глібовицький
Теми відповідальності людини, розвитку молоді, дипломатії та місцевого врядування були ключовими у програмах Благодійного фонду Богдана Гаврилишина, який свого часу став чи не першою організацією, що давала молоді реальні можливості ціннісно розвиватися та пізнавати міжнародний досвід для професійних змін. Коли у 2016 році Богдана Гаврилишина не стало, його місію продовжили дружина та діти, створивши 2017 року Фонд родини Богдана Гаврилишина.
У 2021 році з ініціативи фонду Верховна Рада України ухвалила Постанову «Про встановлення Всеукраїнського Дня відповідальності людини». За відповідне рішення проголосували 308 із 356 народних депутатів різних фракцій та партій, зареєстрованих у сесійній залі. Відтоді щорічно 19 жовтня, у день народження Богдана Гаврилишина Україна відзначає День відповідальності людини.
Демократія – це є дар і велика праця. Це не тільки права, а також відповідальності. Ми дуже горді, що наш батько вирішив це підкреслити.
Христина Гаврилишин-Батрух,
співзасновниця фонду
Декларація відповідальності людини стала ціннісною основою цього дня. Його мета – заклик до переосмислення відповідальності як базової цінності кожної людини, що сприяє покращенню персонального життя та ефективному розвитку спільнот, міст, країн, людства. Цей день означує прагнення українців та українок зростати й розвиватися на особистісному, соціальному та глобальному рівнях.
Україна – перша країна у світі, яка відзначає День відповідальності людини на державному рівні.
Досвід повномасштабної війни, який проживає Україна з 2022 року, показав здатність українського суспільства, спільнот та організацій до гнучкої взаємодії, інноваційних рішень та стійкості у критичні часи. Попри виклики, які постали з війною, усвідомлення відповідальності за власну долю дарує силу для подальшої боротьби. Трансформація українського суспільства продовжується, і завдяки нам змінюється світ. Україну підтримує багато міжнародних партнерів, водночас ми вчимося співпрацювати, розуміти потреби, виклики, історію та культуру інших країн.
Взаємодія на засадах відповідальності стає основою загальнолюдських змін. Декларація відповідальності людини у цьому контексті має важливе значення, оскільки підкреслює необхідність балансу між правами та обов’язками у світі, де фокус на індивідуальних правах часто затьмарює важливість принципів відповідальності. Декларація відповідальності людини урівноважує Загальну декларацію прав людини, гарантуючи, що здійснення прав супроводжується зобов’язанням брати на себе відповідальність, сприяючи створенню більш гармонійного і справедливого світу.
У 2024 році команда фонду започаткувала міжнародну ініціативу «Global Call for Human Responsibility Day», яка запрошує організації та спільноти у всьому світі доєднуватися до відзначення і встановлення Дня відповідальності людини у своїх країнах. Декларацію відповідальності людини перекладено на понад 15 мов, а тематичні події проведено у Німеччині, Італії, Нідерландах, Португалії, Бельгії та інших країнах.
День відповідальності людини – це простір для діалогів, обговорень, дій та змін.
У 2026 році Фонд родини Богдана Гаврилишина у співпраці з Інститутом соціології Національної академії наук України провів загальнонаціональне опитування «Сприйняття відповідальності в українському суспільстві».
У дослідженні було використано проєктивну техніку для шкали сприйняття відповідальності в суспільстві. Респондентів просили оцінювати не себе, а поведінку більшості людей, з якими вони взаємодіють і про яких мають певне уявлення.
Ключові висновки дослідження буде представлено наприкінці квітня.