“Люди “сірої зони”. Презентація книги про російську анексію Криму.

“Я кримчанка і я не можу читати книгу, не можу дивитися фільм. Але я змушую себе це робити! Ми маємо пам’ятати і робити все для того, щоб Крим повернувся до України” – слова жінки, яка серед інших відвідала презентацію документальної книги про російську анексію Криму “Люди “сірої зони”, що відбулася 14 травня за сприяння Фонду родини Богдана Гаврилишина, ГО «Молодь змінить Україну» та секретаріату Київської міської ради.

Книга кримської журналістки Анни Андрієвської та співробітниці Українського інституту національної пам’яті Олeни Халімон розвінчує міфи російської пропаганди стосовно подій в Криму 2014 року.

Багато зусиль російської влади спрямовано на те, щоб переконати Україну та світ у тому, що Крим російський, що цей процес незворотній. Багато “пилу” в медіа про те, що все втрачено. На сторінках книги ви зможете прочитати спростування цього. Головне, що ми хотіли сказати – це те, що Крим є таким же українським регіоном, як і інші регіони, – Олена Халімон, співавторка книги.

Книга розповідає про те, як російська армія захоплювала український півострів навесні 2014 року та чим цe обернулося для місцевих мешканців. Більше, ніж півсотні свідчень, наведених в книзі, спростовують російські міфи про тe, що Крим “взяли без єдиного пострілу” та за абсолютної згоди місцевих мешканців. Серед свідчень є розповіді людей, які побували в полоні проросійських найманців та пройшли крізь масштабні репресії, що їх розгорнули на півострові російські спецслужби та контрольована Кремлем місцева влада. Дехто з них через це вимушені були покинути півострів, а дехто продовжують жити там і досі.

Як для колишнього співробітника українського кримського уряду, тема анексії Криму Росією для мене лишається надпринциповою, хоч і дуже болючою. Тому дуже радий долучитися до організації презентації книги та фільму сьогодні тут, у стінах Київської міської ради, а також 20 травня у Німеччині, в Музеї берлінської стіни, – Артем Стельмашов, начальник відділу з питань розвитку місцевого самоврядування Київської міської ради, член асоціації учасників програми “Молодь змінить Україну”.

Книга вийшла в червні 2018 року за підтримки Українського інституту національної пам’яті. Перекладена англійською мовою за підтримки Міністерства інформаційної політики України.

Сподіваюся ця книжка допоможе всім, хто сумнівається, що Крим – це Україна. Люди там зберігають українську символіку, багато моїх знайомих їздять голосувати на виборах. Ми повинні всі усвідомлювати, що війна триває і вона не закінчиться, допоки Крим і Донбас не повернуться в Україну, – Анна Андрієвська, кримська журналістка, співавторка книги.

Автори проекту створили у Фейсбуці сторінку “Люди “сірої зони”, де можна ділитися своїми історіями, які не ввійшли у книгу, але варті бути почутими.

Під час презентації також відбувся показ документального фільму “Острів Крим. Дежавю”, який є спільним проектом українського журналіста, режисера Ігоря Чайки та білоруського телеканалу “Бeлсат”. Фільм розповідає про те, як і чому Крим опинився під контролем Російської Федерації, що відбувалося на півострові протягом останніх років: відкриття «Будинку Москви», видача російських паспортів, зовнішня підтримка проросійських настроїв у регіоні.

Режисер помітив одну цікаву річ, адже ще наприкінці ХХ сторіччя події на півострові “передбачив” письменник Василь Аксьонов, який написав роман «Острів Крим», а сепаратист Сергій Аксьонов на початку ХХІ наче втілював їх у реальність.

Фільм був задуманий одразу після того, як Росія почала війну з Грузією. Ще тоді я зрозумів, що наступною може бути Україна, Крим. Коли я це озвучував знайомим – всі казали, що це нереально, що Росія ніколи не нападе на Україну, – згадує режисер фільму Ігор Чайка.

Фільм є у вільному доступі і його можна переглянути за цим посиланням – “Острів Крим. Дежавю”. А книгу завантажуйте і читайте у зручному для вас форматі на сайті Українського інституту національної пам’яті.

Уже 20 травня 2019 року книга “Люди “сірої зони” буде представлена впeршe в Європі. Презентація відбудеться у Музeї бeрлінської стіни. Це спільний проект Фонду родини Богдана Гаврилишина, ГО «Молодь змінить Україну», Українського Інституту Національної пам’яті та секретаріату Київської міської ради.