Сьогодні в Україні формується нова ціннісна картина світу: пригадуємо інтерв’ю Богдана Гаврилишина
11 березня на саміті глав держав та урядів ЄС було ухвалено рішення надати Україні статус кандидата на членство. У контексті цієї новини пригадуємо інтерв’ю Богдана Гаврилишина, записане 2014 року, після Революції Гідності. Про те, чи могла наша держава вступити до ЄС на ранніх етапах свого розвитку, про те, як сприймали українців після Помаранчевої революції та про те, яке значення для Євросоюзу матиме приєднання України – читайте далі.
2014 року, після Революції Гідності, Богдан Гаврилишин у своєму інтерв’ю висловив кілька тез, які сповна починаємо розуміти тільки сьогодні. Ділимося з вами цитатами та думками.
«Переконаний, ми повинні бути повноцінним членом Євросоюзу», – чітко стверджував Богдан Дмитрович.
Коли йдеться про нових членів ЄС, важливим фактором, який беруть до уваги, є економічні можливості країни. Цікаво, що на момент вступу до ЄС таких держав, як Болгарія чи Румунія (2007 рік), Україна була в значно кращому економічному стані:
«Вона була в значно кращому економічному стані, ніж Болгарія чи Румунія, коли їх приймали до Євросоюзу. В освіті й науці ми також випереджали їх. Наприклад, Україна збудувала “Мрію” – найбільший і найефективніший транспортний літак. Були б ми членами ЄС і НАТО – Північноатлантичний альянс прийняв би “Мрію”… У нас великий досвід у створенні міжконтинентальних ракет. Також ми конкурентні в інформаційних технологіях, в аграрному секторі».
За ці роки, окрім соціально-економічного розвитку держави, відбулося також кілька переломних етапів становлення української нації. Перший із таких – Помаранчева революція, другий – Революція Гідності. Третій і основний проживаємо сьогодні. За словами Богдана Гаврилишина перші два етапи суттєво змінили парадигму сприйняття України в Європі та світі загалом – від зачудування красою наших земель до розуміння українців як нації зі своєю культурою та цінностями:
«Зацікавлення величезне. 2005 року була зачарованість Києвом, а тепер виникло ще й розуміння, хто такі українці, які цінності для них головні».
Сьогодні ж відбуваються та закріплюються важливі перетворення насамперед в українському суспільстві – єднання сходу та заходу, остаточне розвінчування міфу про братні народи з РФ. Формується дуже точне відчуття, що нарешті ми (і ніхто окрім нас!) пишемо свою історію і, цитуючи поета Сергія Жадана, «…вона [історія] переписується українською мовою». Наші внутрішні перетворення та рішуча боротьба утверджують тепер Україну на міжнародній арені як сильну, відважну, вільну державу:
«Україна зробила б Європі величезну послугу – привнесла б цінності, яких бракує. Якби стала членом ЄС… Ми могли би багато чого зробити для світу, бо він загалом хворий. Недуга – це коли людина не має жодної духовної цінності. Збереглися тільки матеріальні. А ми не такі», – стверджував Богдан Дмитрович.
Та чи усвідомлюють це в інших країнах? Відповідаючи, він згадав про Польщу:
«Колись на 20-ліття Французького інституту міжнародних відносин президент Александр Кваснєвський виголосив промову. Польща тоді ще не була членом ЄС, але він казав: “Якщо ми станемо членом Євросоюзу, це буде корисно і для Польщі, і для ЄС”. І чотири рази у промові закликав не забувати про Україну».
Так, люди в різних куточках світу зараз разом із нами боронять правду, свободу, добро. Наших матерів та дітей радо зустрічають і підтримують закордоном, нашу армію визнають найхоробрішою та забезпечують її постійною фінансовою підтримкою, гуманітарна допомога для жителів гарячих точок надходить не лише від українських волонтерів, а й від іноземних. Світ прокинувся, точніше, ми його пробудили.
Тож роздумуючи про цінності, що їх Україна несе у світ, мимоволі згадується вислів Богдана Гаврилишина «Будь вільною людиною». Сьогодні ці слова підсилюються новими сенсами. Українці обирають правду і право бути тими, ким є і завжди були.
«Будь вільною людиною» – так написано в нас на роду. Це те, що є частиною нашої української ідентичності і саме те, що відрізняє нас від росіян. Це точка розходження, засвідчена вже давно в нашій культурі та історії, а зараз підтверджується діями мільйонів українців та українок, які не боряться за волю, а боряться, тому що вільні.
Сьогодні в Україні формується нова ціннісна картина цілого світу. Ми у серці Європи, так кажуть. Але точніше казати – ми серце. І якщо прислухатися, про що воно хоче достукатись, почуєш: «Будь. Вільною. Людиною. Вільною. Людиною. Будь. Людиною. Будь. Вільною…»
Повний текст інтерв’ю Богдана Гаврилишина читайте за цим лінком: http://bhfoundation.com.ua/news_699.html
