Інститут соціології НАН України та Фонд родини Богдана Гаврилишина розробили і провели перше загальнонаціональне дослідження за новою Шкалою сприйняття відповідальності – інструментом, який вимірює не самооцінку людей, а те, наскільки відповідальними вони бачать одне одного. Результати демонструють, що сформувати єдине уявлення про «відповідальне» чи «безвідповідальне» суспільство складно, адже сама тема є комплексною і поєднує низку питань. Удома, у стосунках, у турботі про дітей українці бачать високий рівень відповідальності. Щойно йдеться про громаду, державу чи довгострокове майбутнє, оцінки падають або ж стають складнішими до однозначного трактування.
ПРО ДОСЛІДЖЕННЯ
Загальнонаціональне опитування провела CATI-студія Інституту соціології НАН України у січні 2026 року. Взяли участь 1004 респонденти віком від 18 років, які репрезентують доросле населення України (без АР Крим і тимчасово окупованих територій). Похибка вибірки становить не більше 3,2%.
В основі шкали – Декларація відповідальності людини, яку 2014 року написав економіст, візіонер Богдан Гаврилишин, співзасновник Всесвітнього економічного форуму в Давосі. П’ятнадцять принципів декларації дослідники перетворили на 16 емпіричних індикаторів. Респондентів просили оцінити не себе, а поведінку більшості людей зі свого оточення. Такий прийом знижує ефект соціально бажаних відповідей і дає більш реалістичну картину норм, які реально діють у суспільстві.
ІНДЕКС ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ СТАНОВИТЬ 8,5 з 16
Такий показник є свідченням того, що українці частіше бачать своє оточення відповідальним, ніж навпаки. Водночас значна частка відповідей «важко відповісти» зосереджена навколо питань про майбутнє, громадську ініціативу та інтереси спільноти. За словами дослідників, це радше ознака несформованих уявлень про ці практики, ніж свідома байдужість.
СЕРЦЕ НАШОЇ ДОВІРИ В НАЙБЛИЖЧИХ КОЛАХ
Від 68% до 73% респондентів вважають, що більшість людей навколо них відповідально ставляться до родинних обов’язків і виховують дітей самостійними та відповідальними. Це найвищі показники в усій шкалі. Дещо нижчий, але теж високий рівень продемонстровано у сфері взаємодії з іншими людьми: 64–70% українців вважають, що оточення поважає права інших, ставиться з розумінням і виявляє толерантність.
ЗОНА ЗРОСТАННЯ – ГРОМАДЯНСЬКА УЧАСТЬ
Коли йдеться про громаду, ініціативу чи демократичні принципи, оцінки респондентів менш позитивні. Лише 26% респондентів вважають, що більшість людей навколо проявляє ініціативу для підвищення ефективності суспільства. Трохи більше (37,5%) вважають, що люди враховують інтереси громади, приймаючи власні рішення. Найнижчі показники характерні саме для громадянської та суспільної відповідальності, і це, на думку авторів дослідження, головна зона росту для освіти, медіа та програм розвитку громадянської суб’єктності.
РОЗРИВ АГЕНТНОСТІ: ЩО ЦЕ ОЗНАЧАЄ?
Це один із найцікавіших блоків для подальших обговорень. 38% українців вважають, що їхнє життя залежить передусім від власних рішень і дій. Водночас 66% переконані, що політична система в Україні слабко або взагалі не дозволяє їм впливати на рішення влади: 41,3% кажуть «взагалі не дозволяє», ще 24,6% – «слабко».
Так, людина повністю розуміє, що її персональне життя у її власних руках, але не відчуває себе суб’єктом у політичному полі. Дослідники називають це розривом агентності, коли розуміння контролю над власним життям значно сильніше за відчуття впливу на суспільні процеси. У цифрах цей розрив виглядає так: 28,7% респондентів мають високий рівень відчуття контролю над власним життям, і лише 8,6% відчувають реальний вплив на рішення уряду.
Регресійний аналіз показав, що саме переконання «політична система не дозволяє впливати на владу» найсильніше знижує відчуття контролю над власним життям (ефект −1,39) – сильніше за будь-який інший негативний чинник у моделі. І навпаки: що вищим людина бачить рівень відповідальності в суспільстві загалом, то сильніше вона відчуває контроль над власним життям.Конфірматорний факторний аналіз підтвердив, що 16 індикаторів шкали утворюють цілісну, статистично надійну структуру (CFI = 0,99, RMSEA = 0,04). Це означає, що відповідальність можна розглядати як єдину інтегральну соціальну якість, яка по-різному проявляється в різних сферах життя.
ІНСТРУМЕНТ ПРОЙШОВ ПЕРЕВІРКУ
Конфірматорний факторний аналіз підтвердив, що 16 індикаторів шкали утворюють цілісну, статистично надійну структуру (CFI = 0,99, RMSEA = 0,04). Це означає, що відповідальність можна розглядати як єдину інтегральну соціальну якість, яка по-різному проявляється в різних сферах життя.
Що це означає? Українське суспільство вже має міцні норми повсякденної відповідальності у сім’ї, у стосунках, у турботі про близьких. Питання, яке ставить перед країною це дослідження: як ці норми можуть перейти у сферу громадської участі та інституційного життя, де сприйняття відповідальності проявляється на нижчому рівні.
Наступні кроки. Автори дослідження Сергій Дембіцький (Інститут соціології НАН України) та Маріанна Єлейко (голова Фонду родини Богдана Гаврилишина) планують зробити вимірювання Індексу сприйняття відповідальності щорічним, а також працювати над міжнародною апробацією шкали й порівняльними дослідженнями.
Читайте дослідження за покликанням: https://bit.ly/4ddkvFr
_____________________________________________________
Дослідження реалізоване Інститутом соціології НАН України у співпраці з Фондом родини Богдана Гаврилишина в межах науково-дослідного проєкту «Національна стійкість України під час російсько-української війни: суспільні конфігурації» Фінансування: Національна академія наук України. Технічну підтримку (доступ до IP-телефонії) надала дослідницька агенція Research UA.
КОНТАКТИ
- Фонд родини Богдана Гаврилишина – https://bhfamily.org
- Інститут соціології НАН України – https://isnasu.org.ua